3,3 млрд євро інвестовано в «чисту» енергетику
На прес-конференції у Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив журналістам результати роботи за 5 років та ініціативи, завдяки яким українські сім’ї зменшують комунальні платежі, а бізнес інвестує у вітчизняну «зелену» електро- та теплоенергетику, повідомляє Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України
Серед ключових показників роботи:
На 6 млрд м3 на рік зменшено споживання газу населенням, бюджетною сферою та теплокомуненерго у 2018 р. порівняно із 2014 роком. Таким чином, Україна щороку заощаджує близько 1,2 млрд євро, не витрачаючи їх на закупівлю блакитного палива.
3,3 млрд євро залучених інвестицій у відновлювану енергетику та енергоефективність завдяки ефективним законодавчим стимулам.
Найбільше інвестицій вкладено у «чисту» енергетику:
- понад 2,5 млрд євро – у близько 3000 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики;
- більше 500 млн євро – у понад 2200 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу».
Близько 650 тис. родин (а це еквівалентно двом регіонам України) утеплилися завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. Тепер усі ці родини заощаджують до 70% на комунальних послугах, а їхня нерухомість зросла у ціні приблизно на 30%.
Ще 3 тис. ОСББ можуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» у цьому році.
У 35 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 5 млн грн у 2014 р. до близько 170 млн грн у 2019 році.
Вперше запроваджено ЕСКО-механізм, в рамках якого приватні інвестори уклали вже понад 340 контрактів вартістю близько 500 млн грн для утеплення бюджетних установ. Економія енерговитрат сягає 70% без жодної бюджетної інвестиції.
У 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у 2017 р. до 210 у 2019 році.
За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято у 2017 р. Закон України № 2119-VIII щодо запровадження 100% обліку тепла і води в країні.
Вперше із врахуванням кращих європейських практик розпочато сертифікацію енергоефективності будівель.
вже атестовано близько 1300 енергоаудиторів, які мають право проводити сертифікацію будівель та обстеження інженерних систем;
більше 400 перших будівель отримали енергетичні сертифікати.
За ініціативи Держенергоефективності розроблено Концепцію стимулювання енергетичної утилізації сміття та низку законопроектів, що дозволять:
- інвесторам вкладати кошти у так звані «waste-to-energy plants», як в Данії, Великобританії та інших країнах;
- заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб м газу щороку;
- і, як результат, зменшити кількість сміттєзвалищ.
У 2018 р. ініційовано приєднання України до Міжнародного агентства із відновлюваних джерел енергії (IRENA).
Запроваджено Інвестиційну карту «UAMAP», де опубліковано понад 100 потенційних проектів на суму понад 4 млрд євро.
Спільно із МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд обсягом 6 млн євро для фінансування підготовки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Вже опрацьовуються заявки, а фінські компанії зможуть стати співінвесторами нових проектів.
За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України від 25.04.2019 № 2712-VIII щодо переходу на систему аукціонів у відновлюваній енергетиці.
Близько 12 тис. родин перейшли на електроенергію з енергії сонця завдяки «зеленому» тарифу, прив’язаному до курсу євро. Для порівняння у 2014 р. лише близько 20 домогосподарств мали сонячні панелі.
Усі зазначені ініціативи сприяють не лише зменшенню енергоспоживання та оптимізації енерговитрат громад, а й формують нову енергоефективну культуру у суспільстві.
Враховуючи набутий досвід, Держенергоефективності продовжує працювати над пріоритетними завданнями:
- розробка нової 5-річної цільової програми для населення, бюджетної сфери та промисловості;
- розвиток системи аукціонів;
- впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії;
- розвиток сфери енергетичної утилізації сміття;
- створення ринку твердого біопалива;
- розвиток сфери виробництва та використання рідких біопалив;
- запровадження ринку «зелених» облігацій.
Більш детальна інформація /за посиланням/.
