10 порад, як покращити викладання англійської

Оприлюднено 10 рекомендацій, як в університетах можна покращити викладання англійської для спеціальних цілей (English for Special Purposes (ESP). Вони були представлені в межах звіту за результатами вивчення спільного проекту МОН та Британських рад «Англійська для університетів», повідомляє Міністерство освіти і науки України

Дослідження здійснювалось професором Саймоном Боргом, спеціально запрошеним для цього консультантом з Великої Британії.

«Проект «Англійська для університетів» мав значний вплив на викладання англійської мови в наших вишах. Насамперед очевидно, що проект створив сильну спільноту ESP, яка готова до змін. Завдяки проекту заняття в університетах стали більш практичними і орієнтованими на студента, методи – інтерактивнішими. Студенти повідомляють, що вони більш мотивовані вивчати англійську мову та краще розуміють її цінність для майбутнього. Що стосується визначених професором Боргом порад для поліпшення викладання, я розцінюю їх як орієнтир для подальшого вдосконалення нашої роботи. Однак це командна робота, багато рішень залежать від самих університетів, деякі проблеми мають вирішуватися на національному рівні, Міністерством. І ми готові діяти разом з вами», – запевнила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зокрема, сформульовано такі рекомендації викладачам для подальшого вдосконалення спеціальних програм з англійської у вишах:

• Планування занять. Важливо, щоб студентам були доступні плани занять, де визначено інформацію, яку вони мають отримати під час навчання.
• Перевірка розуміння. Викладачі повинні отримувати зворотний зв’язок від студентів, перевіряти, як глибоко вони зрозуміли матеріал.
• Демонстрація. Даючи завдання або пояснюючи правило, викладач має наводити приклад його виконання чи використання, щоб вичерпно пояснити студенту, що саме від нього очікується.
• Візуальний супровід. Результати моніторингу засвідчують, що викладачі часто не використовують ні фліп-чарт, ні дошку, ні проектор, щоб візуалізувати інформацію студентам. Водночас така підтримка може якісно покращити сприйняття матеріалу.
• Наближення до реального життя. Важливо, щоб завдання, які даються студентам, були максимально наближені до реального життя та потреб, а не потребували виконання дій, які навряд знадобляться у повсякденні. Наприклад, можна дати завдання написати резюме.
• Більше уваги до мовних правил. Експерт зазначає, що, попри важливість розвитку комунікації та мовних навичок, важливо не забувати про вивчення мовних правил – закріплення граматики, правильної вимови тощо.
• Ефективна робота над помилками. Викладачі мають більше уваги приділяти виправленню помилок, які роблять студенти під час навчання, а також поясненню матеріалу, що стосується допущеної помилки.
• Підвищення залученості студентів під час перевірки завдань. В українських вишах, за спостереженням експерта, викладачі використовують перевірку завдань, викликаючи до відповіді когось зі студентів окремо. Тоді як кращий результат дають методики, які сприяють більшій залученості, наприклад, перевірка робіт сусідом, а вже потім розбір матеріалу.
• Ефективність. Під час застосування інтерактивних методик надзвичайно важливо дотримуватися таймінгу і не забувати про ефективне використання часу на занятті.
• Комунікаційні моделі. У багатьох аудиторіях для навчання переважно використовується комунікаційна модель студент-учень, однак варто частіше використовувати роботу в парах та групах між студентами.

Згідно зі звітом освітні управлінці також мають звернути увагу на недостатню кількість годин, що виділена для ESP, та низький або ж дуже різний рівень англійської у студентів, які вступають у виші і змушені навчатись у змішаних групах.

Нагадуємо, що у Києві, Одесі та Харкові планують створити пілотні центри трансферу технологій, де вчені отримають підтримку своїх розробок, а бізнес – нові ідеї.