Коли стаття рятує життя

Коли стаття рятує життя

Завдяки одному-єдиному матеріалу видання The New York Times про велику катастрофу на допомогу постраждалим було виділено 500 тисяч доларів. Це лише один із прикладів того, як вільна преса впливає на порятунок життів, йдеться у новій доповіді ЮНЕСКО «Цінність журналістики» (The Value of Journalism).

Автори дослідження наголошують: незалежна журналістика відіграє ключову роль у приверненні уваги до наслідків гуманітарних лих та протидії дезінформації. Аналіз даних зі 152 країн показує, що високий рівень свободи преси пов’язаний із меншими ризиками конфліктів, репресій та порушень прав людини, повідомляє ООН.

У доповіді йдеться, що ЗМІ допомагають постраждалим спільнотам отримувати підтримку та спонукають чиновників діяти швидше. Якісне висвітлення криз робить заходи реагування ефективнішими.

Журналістські розслідування також виконують роль сторожового пса, контролюючи роботу гуманітарного сектору та сприяючи реформам. У доповіді наводяться приклади того, як журналістика призвела до захисту природних ресурсів: публікації про скидання стічних вод на полігоні в Таїланді змусили владу втрутитися, а розслідування незаконного видобутку піску в Уганді призвели до загальнонаціональної заборони.

Здоров’я та безпека

Автори доповіді також описують випадки, які демонструють вплив журналістики на здоров’я та безпеку. Радіопрограми у Буркіна-Фасо про ризики малярії, пневмонії та діареї у дітей значно збільшили кількість звернень до медичних центрів та знизили смертність дітей віком до п’яти років у середньому на 7,15 відсотка на рік, що врятувало майже три тисячі життів.

Компанія журналістів Los Angeles Times призвела до посилення будівельних норм, зробивши Лос-Анджелес стійкішим до землетрусів.

Дослідження ролі радіо після великого землетрусу показали, що воно допомагало сім’ям знаходити один одного і поширювало найважливішу інформацію про безпеку, гігієну та чисту воду. У Нігерії радіопрограми, спрямовані на боротьбу з дезінформацією про епідемію  коронавірусу , допомогли слухачам розпізнавати і заперечувати помилкові твердження.

ЮНЕСКО попереджає: хибні повідомлення та чутки посилюють кризи, заважають відновленню після них, а іноді навіть перешкоджають доставці допомоги. Дезінформація здатна провокувати насильство та ставити під загрозу гуманітарних працівників. Під час пандемії COVID‑19 Всесвітня організація охорони здоров’я назвала це «інфодемією». Дезінформація призвела до 2,3 мільйонів додаткових випадків захворювання та 66 тисяч госпіталізацій у 2021 році в США, що обійшлося системі охорони здоров’я у два мільярди доларів і призвело до 45 тисяч смертей, які можна було б запобігти.

ЗМІ та благодійність

Доповідь також показує, що медіа здатні стимулювати благодійність. Репортаж британського журналіста Майкла Берка з Ефіопії 1984 року привів до збору понад 200 мільйонів доларів допомоги. Фотографія турецької фотожурналістки Нілюфер Демір, яка зняла загиблого хлопчика Алана Курді у 2015 році, викликала глобальний резонанс і призвела до різкого зростання пожертв – деякі організації отримали у 50 разів більше коштів.

Журналістські розслідування можуть змінювати і сам гуманітарний сектор: скандал #AidToo, розкритий ЗМІ, виявив зловживання владою в Гаїті та практику безкарності у низці великих НУО, включаючи Oxfam та Save the Children.

Автори доповіді ЮНЕСКО роблять однозначний висновок: вільна преса – це життєво важливий елемент громадської безпеки, здатний рятувати життя, запобігати катастрофам та забезпечувати фінансову прозорість.

Добавить комментарий