Перехід до чистої енергетики потребує земельних ресурсів
Що, якби інфраструктура, необхідна для боротьби зі зміною клімату, могла б також сприяти відновленню землі, на якій вона розташована? У рамках Конференції ООН по боротьбі з опустелюванням, що проходить у столиці Монголії Улан-Баторі, експерти обговорили, як поєднати розвиток відновлюваної енергетики з охороною та відновленням земель. Учасники надали успішні приклади такого підходу з різних країн світу.
Відмова від викопного палива вимагатиме значного розширення інфраструктури сонячної, вітрової та інших видів поновлюваної енергетики. Очікується, що площа земель, зайнятих такою інфраструктурою, збільшиться із нинішніх 500 тисяч гектарів до трьох мільйонів гектарів до 2032 року.
Розвиток відновлюваної енергетики потенційно може стати «одним із найбільших перетворень у сфері землекористування в історії», заявив керівник Відділу біорізноманіття та земельних ресурсів Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) Джуліан Блан.
«Головне питання вже не в тому, чи розвиватиметься відновлювана енергетика. Вона розвиватиметься. Питання в тому, чи буде цей розвиток здійснюватися таким чином, щоб стан ландшафтів та екосистем покращувався, а люди опинялися у сприятливіших умовах, ніж раніше», – сказав він.
Все залежить від місцевих умов
Експерти зазначили, що під час розвитку відновлюваної енергетики необхідно враховувати всі аспекти землекористування – від ділянок, зайнятих сонячними панелями, до територій, якими проходять лінії електропередачі. Досягти максимального ефекту дозволяють багатоцільові проекти, які поряд із виробництвом енергії сприяють відновленню земель.
За словами директора Глобальної земельної ініціативи «Великої двадцятки» при Конвенції ООН щодо боротьби з опустелюванням Муралі Туммарукуді, стан та особливості земель необхідно враховувати ще до початку реалізації проектів.
«Якщо вибрати відповідне місце, сонячна енергетика може стати не лише джерелом енергії, а й інструментом відновлення екосистем. Однак в інших умовах результат може бути іншим», – сказав він, наголосивши, що місцеві особливості мають вирішальне значення – чи то пасовища Монголії чи пустелі Китаю.
Як правильно планувати проекти
Розвиток сонячної енергетики може вимагати розчищення території від рослинності, порушити місце існування диких тварин або змінити природний стік води, а в деяких випадках — підвищити ризик повеней.
Навіть ретельно спроектовані об’єкти можуть створювати проблеми, якщо на одній території їх стає дуже багато. Так, проведена ЮНЕП оцінка показала, що кілька гідроелектростанцій у басейні річки Шире в Малаві можуть негативно вплинути на рибні ресурси, біорізноманіття та життя громад, розташованих нижче за течією.
За словами Джуліана Блана, необхідно змінити сам підхід до планування проектів: перш ніж обирати місце для будівництва інфраструктури, слід оцінити весь навколишній ландшафт – його біорізноманіття, водні ресурси, населені пункти, міграційні маршрути тварин, а також схильність до повеней та посух. Зараз найчастіше спочатку вибирають ділянку і лише потім аналізують можливі екологічні наслідки.
Він додав, що місцеві громади та їх знання також повинні враховуватися під час планування, оскільки мешканці можуть знати про ризики посух, повеней та інші загрози, які не завжди виявляють технічні оцінки.
Інвестиції не лише в електроенергію
Ретельне планування дозволяє знайти території, де розвиток відновлюваної енергетики не входить у конфлікт з іншими видами землекористування, зазначила співробітниця Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) Гаятрі Наїр.
Як приклад, вона навела успішну програму зрошення на сонячній енергії в Індії, яка допомагає фермерам з невеликими земельними ділянками. Замість конкурувати із сільським господарством за землю, сонячна енергетика стала для фермерських господарств додатковим джерелом доходу.
Спочатку фермери не наважувалися встановлювати сонячні панелі своїх ділянках. Однак за допомогою цифрової платформи, розробленої спільно з партнерською організацією, вони змогли визначити, які частини їх земель найкраще підходять для розміщення панелей.
Потім місцева енергокомпанія допомогла створити цифрову платіжну систему, що дозволяє фермерам отримувати гроші за надлишки виробленої електроенергії. Частина енергії використовується для зрошувальних насосів, а продаж надлишків забезпечує фермерам додатковий дохід.
Перспективний підхід, але не універсальне рішення
Незважаючи на те, що подібні приклади з різних країн дають підстави для оптимізму, вони не є готовою моделлю, що застосовується повсюдно.
Найближчим часом ЮНЕП оголосить глобальний збір прикладів проектів у галузі відновлюваної енергетики, які враховують інтереси землекористування, охорони водних ресурсів та біорізноманіття, а також місцевих громад. Це дозволить країнам спиратися на ширшу доказову базу з розвитком відновлюваної енергетики.
Як заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш , світ має одночасно «позбутися залежності від викопного палива» та «забезпечити масштабну охорону та відновлення природи».
