Що потрібно знати про саміт ООН з питань Палестини
У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відкрився всесвітній саміт глав держав та урядів, спонсорами якого виступили Франція та Саудівська Аравія. Головна мета цього політичного форуму – спробувати відродити рішення про створення двох держав: ізраїльської та палестинської, що співіснують у межах безпечних і міжнародно визнаних кордонів.
Генсек підкреслив, що борг міжнародного співтовариства полягає в тому, щоб підтримувати рішення щодо створення двох держав і потім створити умови для його втілення.
Виступаючи на саміті 22 вересня, глава ООН заявив, що державність для палестинців – це право, а не нагорода.
«І відмова [Палестині] у державності стала б подарунком екстремістам у всьому світі. Без двох держав не буде миру на Близькому Сході, а радикалізм пошириться у всьому світі», – сказав Гутерріш.
«Ізраїльсько-палестинський конфлікт, що триває десятиліттями, не може бути вирішений нескінченною війною, постійною окупацією і повторюваним терором. Єдиний спосіб гарантувати майбутнім поколінням палестинців та ізраїльтян можливість жити у світі, безпеці та гідності – це рішення про створення двох держав», – наголосила у своєму виступі на конференції новий Голова Генасамблеї Анналена Бербок.
Тема обговорення
Ідея створення двох держав – єврейської та палестинської, що живуть пліч-о-пліч у світі – виникла ще до заснування ООН у 1945 році. З того часу вона багаторазово переглядалася і згадувалася в десятках резолюцій Ради Безпеки, на різних переговорних форумах, а також на нещодавно відновленій десятій надзвичайній спеціальній сесії Генасамблеї.
1947 року Великобританія відмовилася від мандата на Палестину і передала «палестинський питання» в ООН, яка взяла на себе відповідальність за пошук справедливого рішення. Організація Об’єднаних Націй запропонувала розділити Палестину на дві незалежні держави – арабську та єврейську, а Єрусалим зробити міжнародним містом. Ця схема лягла основою концепції двох держав.
У 1991 році в Мадриді відбулася мирна конференція з метою досягти врегулювання шляхом прямих переговорів з двох напрямків: між Ізраїлем та арабськими державами та між Ізраїлем та палестинцями, на основі резолюцій Ради Безпеки 242 (1967 року) та 338 (1973).
У 1993 році прем’єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін та голова Організації звільнення Палестини Ясір Арафат підписали угоду в Осло, в якій було закладено принципи подальших переговорів та передбачено створення тимчасового палестинського самоврядування на Західному березі та в Газі. Однак подальші переговори про постійний статус, проведені 2000 року в Кемп-Девіді та 2001 року в Табі, виявилися безрезультатними.
Через три десятиліття після угод в Осло головна мета ООН залишається незмінною – підтримка палестинців та ізраїльтян у досягненні врегулювання та припинення окупації відповідно до резолюцій ООН, міжнародного права та двосторонніх угод, задля втілення бачення двох держав – Ізраїлю та незалежної, демократичної, незалежної, демократичної, життя та безпеки в межах визнаних кордонів на основі лінії 1967 року, з Єрусалимом як столиця обох держав.
Нью-Йоркська декларація
Конференція проходить у перший день Тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН – щорічних зборів світових лідерів – на тлі вкрай тривожної регіональної ситуації: військових операцій Ізраїлю, що посилилися, забрали життя понад 60 тисяч людей у Газі з 7 жовтня 2023 року; офіційного підтвердженого голоду на півночі Гази; ударів Ізраїлю по представникам ХАМАС у Катарі 9 вересня; а також прискорене розширення ізраїльських поселень на Західному березі.
Незважаючи на напружену обстановку, ідея двох держав знову набирає дипломатичної ваги . Десять днів тому, 12 вересня, Генеральна Асамблея ухвалила переважну більшість голосів «Нью-Йоркську декларацію» , в якій міститься заклик до «справедливого та міцного світу на основі міжнародного права та рішення про дві держави». Декларація закликає ХАМАС «припинити діяльність у Газі та передати зброю Палестинській адміністрації». США та Ізраїль, які бойкотували липневу конференцію, проголосували проти проекту.
Визнання Палестини
21 вересня, напередодні конференції, Австралія, Великобританія, Канада та Португалія оголосили про визнання Держави Палестину. А 22 вересня про визнання Палестини під час свого виступу на саміті заявив президент Франції Еммануель Макрон.
«Час настав. Саме тому, вірний історичній прихильності моєї країни до Близького Сходу, миру між ізраїльським і палестинським народами, я заявляю, що Франція сьогодні визнає Державу Палестина», – заявив Макрон.
«Визнання законних прав палестинського народу жодним чином не применшує прав ізраїльського народу, який Франція підтримувала від самого початку і до поваги якого вона не менш віддана. Саме тому, що ми переконані, що це визнання є єдиним рішенням, яке принесе мир Ізраїлю», – додав він.
Президент Франції також наголосив, що цей крок відкриває шлях до переговорів.
Палестину сьогодні також визнали Мальта та Андорра. Раніше про аналогічне рішення заявила ще низка країн.
