До персоналу в’язниць будуть серйозні вимоги
Перехід до нових методик та практик за європейськими стандартами висунув серйозні вимоги до персоналу в’язниць. Про це заявив заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов під час заключної конференції «Подальша підтримка реформи пенітенціарної системи: від карального до реабілітаційного підходу».
Зокрема, за словами заступника Міністра, мета Проекту — зміцнити дотримання прав людини та законності у поводженні з ув’язненими, а також сприяти докорінному переосмисленню головного завдання пенітенціарної системи: від ізоляції правопорушників до їхньої реінтеграції в суспільство. Сьогодні ця мета є актуальною як ніколи, адже повага до гідності та прав людини не завжди були присутніми в українській пенітенціарній системі, коріння якої сягають за часів Радянського Союзу.
«Йдеться, насамперед, про каральний підхід замість реабілітаційного, катування ув’язнених, серйозне недофінансування, неякісне медичне обслуговування як осіб, позбавлених волі, так і працівників, недостатню підготовку персоналу в’язниць та високий рівень рецидиву», — наголосив заступник Міністра.
Для вирішення цих складних проблем завдяки Проекту Ради Європи разом з Підкомітетом ВР з реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації було створено платформу для приведення пенітенціарного законодавства у відповідність до європейських стандартів. Все це стало можливим завдяки потужній підтримці Європейського Союзу та Ради Європи.
«У 2016 році Верховна Рада прийняла чотири закони, в яких було закріплено більш гуманне поводження з ув’язненими. Уперше за роки незалежності було наголошено, що метою пенітенціарної системи є не лише ізоляція, а й ресоціалізація засудженої особи та повернення її до суспільства. Окрім цього, був розроблений та затверджений Паспорт реформи пенітенціарної системи», — додав Денис Чернишов.
Крім цього, за словами заступника Міністра, проект надав можливість українським законотворцям, урядовцям та начальникам установ ДКВС опанувати досвід європейських країн та ознайомитися зі стандартами європейських в’язниць.
«В межах пілотного проекту в шести установах Державної кримінально-виконавчої служби було випробувано такий спосіб гуманізації тюремного режиму, як налагодження стосунків «особистими кураторами» та правопорушниками. Цей метод дозволяє тюремному персоналу більше дізнатися про ув’язнених, що робить в’язницю більш безпечною»,- наголосив заступник Міністра юстиції.
Також, як зауважив Денис Чернишов, Проект упродовж всього терміну впровадження просував концепцію «динамічної безпеки», а перехід до нових методик та практик за європейськими стандартами висунув серйозні вимоги до персоналу в’язниць.
«Понад 90% начальників установ ДКВС взяли участь в інтерактивних семінарах, де вони ознайомилися з новим Кодексом етичної поведінки для персоналу пенітенціарних закладів. Цей документ пройшов експертизу фахівців Проекту Ради Європи та був затверджений Міністерством юстиції»,- додав Денис Чернишов.
В межах проекту було випущено два посібники: «Сучасний в’язничний менеджмент», «Охорона здоров’я та медична етика в пенітенціарних установах». Також, в межах Проекту, було надруковано вісім тисяч примірників буклету «Правовий порадник для засуджених до позбавлення волі» для розповсюдження у в’язницях.
