Світ вступає в «еру водного банкрутства»
На тлі хронічного виснаження підземних вод, розподілу водних ресурсів понад допустимі межі, деградації земель і ґрунтів, вирубування лісів та забруднення навколишнього середовища Університет ООН сьогодні опублікував доповідь, в якій оголосив про настання «ери глобального водного банкрутства» і закликав світових лідерів адаптуватися до нової реальності, спираючись.
Автори доповіді зазначають, що такі терміни, як «водний стрес» та «водна криза», більше не відображають те, що відбувається в багатьох регіонах світу. Йдеться про посткризовий стан, що характеризується незворотною втратою природного водного капіталу.
«Ця доповідь говорить про незручну правду: багато регіонів живуть за межами своїх гідрологічних можливостей, а багато ключових водних систем уже збанкрутували», – заявив провідний автор доповіді Каве Мадані, директор Інституту води, довкілля та здоров’я Університету ООН.
Багато країн не тільки витрачали свої водні ресурси, включаючи воду з річок, воду, що міститься в ґрунті, та запаси снігу, а й виснажили довгострокові «резерви» води – такі, наприклад, як льодовики та болота.
Це призвело до низки серйозних наслідків, включаючи просідання земель у дельтах річок і прибережних містах, зникнення озер і боліт, а також незворотну втрату біорізноманіття.
Водна конференція та міжнародне співробітництво
Доповідь опублікована напередодні зустрічі високого рівня в Дакарі, Сенегал, яка відбудеться 26-27 січня і буде присвячена підготовці до Конференції ООН з питань води 2026 року. Конференція відбудеться 2-4 грудня 2026 року в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Хоча не кожен річковий басейн і не кожна країна перебувають у стані водного банкрутства, підкреслив Мадані, багато найважливіших водних систем по всьому світу вже перейшли ці поріг.
«Ці системи взаємопов’язані через торгівлю, міграцію, кліматичні зворотні зв’язки та геополітичні залежності, тому глобальний ландшафт ризиків тепер фундаментально змінився», – наголосив він і наголосив на необхідності міжнародного співробітництва у цій сфері.
«Гарячі точки»
Як зазначають автори доповіді, дуже важка ситуація складається на Близькому Сході та Північній Африці: брак водних ресурсів, кліматичні шоки, низька продуктивність сільського господарства, піщані бурі.
У ряді регіонів Південної Азії сільськогосподарська діяльність, пов’язана з активним використанням підземних вод, та урбанізація призвели до хронічного падіння рівнів ґрунтових вод та локального просідання ґрунтів.
На південному заході США річка Колорадо стала символом водної кризи, спричиненої перевитратою водних ресурсів, зміною клімату та спричинених ним посухами.
«Водне банкрутство» у цифрах
Спираючись на глобальні дані та недавні наукові дослідження, доповідь наводить жорстку картину тенденцій, переважна більшість яких обумовлена діяльністю людини:
- 50 відсотків великих озер світу втратили певні обсяги води з початку 1990-х;
- площа втрачених за останні 50 років природних боліт становила 410 мільйонів гектарів (територія, порівнянна за величиною з Європейським Союзом);
- понад 30 відсотків світової маси льодовиків втрачено з 1970 року; цілі гірські системи в низьких та середніх широтах у найближчі десятиліття можуть повністю втратити функціональні льодовики;
- десятки великих рік в окремі періоди року більше не досягають моря;
- 4 мільярди людей відчувають гостру нестачу води як мінімум один місяць на рік;
- 3 мільярди людей живуть у районах, де загальний обсяг водних запасів скорочується, у цих регіонах виробляється понад 50 відсотків світового продовольства;
- 1,8 мільярда людей жили в умовах посухи у 2022–2023 роках.
- Новий діагноз для нової доби
Водне банкрутство – глобальне явище, наголошують автори доповіді.
«Сільське господарство споживає переважну частину прісної води, а продовольчі системи тісно пов’язані через торгівлю та ціни», – пояснив Мадані.
«Коли брак води підриває сільське господарство в одному регіоні, наслідки відбиваються на світових ринках, політичній стабільності та продовольчій безпеці в інших», – додав він.
Заклик до «перезавантаження» глобального водного порядку денного
У доповіді наголошується, що водне банкрутство – це не лише гідрологічна проблема, а й питання справедливості з глибокими соціальними та політичними наслідками, що потребує уваги на найвищому рівні державного управління та багатостороннього співробітництва.
«Ми не можемо відновити зниклі льодовики… Але ми можемо запобігти подальшій втраті природного капіталу, що залишився, і перебудувати інститути так, щоб жити в нових умовах», – сказав Мадані.
Майбутні заходи, включаючи Конференцію ООН з питань води 2026 року, надають можливості для реалізації цього порядку денного.
Опублікована сьогодні доповідь є закликом до трансформації.
«Визнавши реальність водного банкрутства, ми нарешті зможемо ухвалити важкі рішення, які захистять людей, економіку та екосистеми. Що довше ми відкладаємо, то глибшим стає дефіцит [води]», – сказав Мадані.
