Їжа – це більше, ніж просто калорії
За даними ООН, понад 2,8 мільярда людей у світі не можуть дозволити собі здорову їжу. Проблема неповноцінного харчування торкається не тільки найбідніших, а й економічно розвинених країн. Як із цим бореться система ООН і чому харчування – це більше, ніж їжа, – розповідаємо у нашому матеріалі, повідомляє ООН.
За даними Всесвітньої продовольчої програми (ЗПС), гостру нестачу продовольства відчувають 343 мільйони людей у 74 країнах світу .
Проте йдеться не лише про недоїдання та голод. Проблема – не лише у кількості їжі. Багато людей вибирають нездорову їжу. Це стосується і бідних та багатих країн. Основні вороги – продукти з високим вмістом цукру, солі та жирів, особливо трансжирів. Такі продукти можуть бути дешевшими та доступнішими, але вони ведуть до ожиріння, серцево-судинних захворювань, діабету та інших хронічних хвороб.
Кожна третя людина на планеті харчується не так, як радять фахівці. Це призводить до ожиріння, нестачі вітамінів та хвороб, пов’язаних з харчуванням. Недоїдання, надмірна вага, діабет, серцево-судинні захворювання – це наслідки поганого харчування.
Чотири принципи здорового харчування
На думку експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоровий раціон має бути:
- Різноманітним – включати продукти з різних груп та підгруп;
- Збалансованим – забезпечувати правильне співвідношення макро- та мікронутрієнтів;
- Достатнім – задовольняти потреби організму в енергії та поживних речовинах;
- Помірним – не допускати переїдання та надмірного споживання шкідливих компонентів.
Цей підхід універсальний і може бути адаптований до будь-якої культури, клімату та кулінарної традиції.
Чому інвестиції в харчування вигідні
Правильне харчування – це здоров’я окремої людини, а й добробут соціально-економічної системи загалом. За оцінкою Світового банку, кожен вкладений долар у боротьбу з неповноцінним харчуванням приносить 23 долари віддачі у вигляді покращеного стану населення, підвищення продуктивності праці та зниження витрат на охорону здоров’я.
Якщо не боротися із проблемою, людство заплатить дорого : 41 трильйон доларів за 10 років – така ціна бездіяльності, за оцінками ООН. Це включає як втрати внаслідок недоїдання, і витрати, пов’язані з ожирінням і хворобами.
Зусилля на глобальному рівні
Для вирішення проблем, пов’язаних із споживанням їжі, у 2020 році було створено структуру «ООН-живлення» – об’єднаний механізм системи ООН, до якого входять 15 організацій, включаючи Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), ВООЗ, ФАО, ЗПС, Програму розвитку ООН та інші. Їхнє спільне завдання – координувати роботу з поліпшення харчування у країнах світу та домагатися прогресу у досягненні Цілей сталого розвитку .
Ця структура допомагає країнам розробляти національні стратегії в галузі харчування, покращувати координацію між різними установами, відслідковувати прогрес, вести просвітницьку роботу та залучати приватний сектор у просування здорових раціонів.
2024 року робота структури «ООН-живлення» охопила десятки країн – від Південного Судану до М’янми, від Гаїті до Мозамбіку. Організація допомагала вибудовувати координацію між урядами та агентствами ООН, розробляти спільні програми, навчати фахівців та розвивати системи збору даних про харчування.
Продовольча система має бути не лише ефективною, а й стійкою до зміни клімату, вважають в ООН. У 2024 році всесвітня організація запустила ініціативу Ініціативи щодо боротьби зі зміною клімату та харчування (I-CAN), яка допомагає країнам включати харчування у кліматичні плани та зобов’язання. Це особливо важливо, враховуючи зростаючі ризики неврожаїв, посух та стихійних лих, пов’язаних зі зміною клімату. Одним із аспектів роботи агентств ООН також є харчування для дітей в освітніх закладах . При цьому більше уваги слід приділяти не просто кількості, а й якості шкільних обідів.
