Нова освіта: навчання 12 років, в університет після ПТУ і видача дипломів у режимі он-лайн
Відбулася презентація двох законопроектів «Про освіту» і «Про професійну освіту». Проект Закону «Про освіту» передбачає, що за видами освіта поділяється на формальну (що потребує ліцензування), освіту неформальну (тренінги, різноманітні курси) та інформальну. Дошкільна освіта та початкова школа повинні бути «прив’язані» до місця проживання дитини. «Особливо це стосується сільської місцевості, де є малоформатні школи і там неможливо забезпечити комплекс освітніх послуг», — пояснив Міністр. Натомість, старша профільна школа для належного її функціонування вимагає достатньої кількості вчителів та обладнання, тому профільну школу з декількох сіл можна об’єднати в одну при належній інфраструктурі та наявності транспорту, що повинні забезпечувати місцеві органи влади за державної підтримки.
Законопроект пропонує встановити тривалість загальної середньої освіти 12 років. Стосовно професійної освіти, то вона передбачає дуальність, тобто навчальний процес відбувається як в закладі професійної освіти, так частково на підприємстві. Професійна освіта стає двоступеневою – можна здобути ступінь кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста. Окрім того, до професійної освіти слід відносити й освіту для дорослих. Вища освіта передбачає три цикли – бакалавр, магістр, доктор філософії.
Сергій Квіт наголосив на нових принципах управління освітою, які запроваджує проект закону «Про освіту». Серед них — чітке розмежування повноважень органів управління освітою різних рівнів, відокремлення контролю від безпосереднього керівництва, автономія закладів освіти, забезпечення якості освіти, а також прозорість та підзвітність органів управління освітою та закладів освіти.
Проектом закону «Про освіту» визначаються такі органи управління: Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція з питань освіти, Національне агентство з якості вищої освіти, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Міністерство розробляє освітню політику, аналізує та прогнозує. Очікується, що Міністерство освіти і науки не втручатиметься в оперативну діяльність закладів освіти. «Міністерство визначає правила гри в освітньому полі, здійснює стратегічне планування і розподіляє державне фінансування», — підкреслив Міністр. Державна інспекція з питань освіти як контролюючий орган здійснює акредитаційну експертизу закладів загальної середньої, професійної освіти, проводить перевірку діяльності навчальних закладів, але не має відношення до вищої освіти. Результати роботи інспекції мають обов’язково оприлюднюватися.
До завдань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти належать проведення ліцензійної та акредитаційної експертизи закладів вищої освіти, здійснення акредитації освітніх програм, формування вимоги до системи забезпечення якості, акредитація незалежних установ оцінювання з підвищення якості вищої освіти. Український центр оцінювання якості освіти здійснює зовнішній моніторинг якості освіти, проводить ЗНО та бере участь у сертифікації педагогів, перевіряючи їхні знання. Місцеві органи виконавчої влади і місцевого самоврядування на рівні області і міст обласного значення, районного підпорядкування селищ і сіл забезпечують роботу освітньої мережі, надають ліцензії на освітню діяльність та акредитують заклади освіти.
Законопроектом закріплюється автономія навчальних закладів — академічна, фінансова, організаційна. «Держава повинна контролювати якість кінцевого продукту – рівень підготовки випускників закладів освіти та результати наукових досліджень. А справа навчального закладу – як досягти якості», — зазначив Сергій Квіт.
Автономія також передбачає демократизацію управління закладами освіти, тобто заклади здійснюють контроль за бюджетом, його працівники та ті, хто навчаються беруть участь в управлінні, а діяльність керівництва закладу контролюють піклувальні чи наглядові ради. За словами Міністра, важливо здійснювати контроль за процесом видачі дипломів у режимі он-лайн.
Законопроектом також передбачено створення регіональних рад стейкхолдерів – зацікавлених у результатах якості роботи багатопрофільного центру професіональної освіти. До стейкхолдерів слід віднести представників місцевої влади, роботодавців та закладів освіти, також можуть долучитися й експерти. «Місцева влада і бізнес краще знають, які професії потрібні в певному регіоні, а також які саме потрібно залучати інвестиції. В рамках бюджетної децентралізації приблизно на 35% виросли кошти місцевих бюджетів. І їм видніше, які заклади оптимізувати, а які розвивати», — пояснив Сергій Квіт.
Міністр наголосив на послідовності різних рівнів освіти. При цьому зазначив, що на відміну від голландської системи наш законопроект передбачає, що людина, яка закінчила заклад професійної освіти, може вступати до університету. Для цього при вступі до ВНЗ абітурієнт може складати не тести ЗНО, а тести загальної навчальної компетентності – на здібності.
«Цей закон потребує дуже широких громадських консультацій. Зараз той час, коли ми маємо не обговорювати концептуально положення, а повинні працювати над буквою закону», — зазначила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. — Нам потрібен новий закон для того, щоб ми створили простір для природної євроінтеграції нашої системи освіти та суттєво підвищили якість освіти»
