Немає жодної рослини, яка б не мала лікарського застосування.
Одного разу молодий чернець запитав свого наставника: чи існує рослина, яка не використовується з лікувальною метою? У відповідь вчитель відправив його мандрувати світом і знайти таку рослину. Монах довгі роки подорожував, спілкувався з цілителями, спостерігав життя людей у різних країнах. Повернувшись, він зізнався: йому не вдалося знайти жодної рослини, яка б не мала лікарського застосування.
Єдиного визначення «лікарської рослини» немає. З найдавніших часів різні народи використовували різноманітні види у традиційній медицині . Проте їхнє значення не обмежується історичними практиками. Сьогодні лікарські та ароматичні рослини входять до складу сучасних медикаментів, харчових продуктів, парфумерії, косметики та побутової хімії. На тлі зростання інтересу до натуральних продуктів питання їх стійкого використання та збереження стають особливо актуальними.
Ми поговорили з Денною Лиман напередодні Всесвітнього дня дикої природи , який щорічно відзначається 3 березня. У 2026 році він проходить під девізом «Лікарські та ароматичні рослини: збереження здоров’я, спадщини та засобів для існування».
Рослини – частина дикої природи
Протягом десятиліть охорона дикої природи асоціювалася насамперед із захистом тварин. Проте останніми роками підхід поступово змінюється.
«За останні 15 років увага стала зміщуватися до значно ширшого кола організмів, від яких залежить не лише здоров’я та добробут людей, а й уся система біологічної різноманітності», – зазначила Ліман.
За її словами, вибір теми нинішнього Всесвітнього дня дикої природи відображає розуміння того, яку ключову роль рослини відіграють як в екосистемах, так і в економіці.
«Вражаюче, скільки спільнот – і не лише сільські жителі чи користувачів народної медицини, а й фармацевтична індустрія – залежать від ліків, отриманих із рослин», – наголосила експерт.
Тема тісно пов’язана з роботою Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (СІТЕС) – міжнародної угоди, що регулює торгівлю об’єктами дикої природи. Секретаріат цієї Конвенції координує проведення заходів, пов’язаних з яким приурочено до дати підписання документа у 1973 році.
«Багато в чому ця заява про те, що йдеться не лише про тварин, – сказала Ліман. – СІТЕС визнає, що багато видів, залучених до міжнародної торгівлі, – це саме рослини».
Тисячі видів та зростання ризиків
Експерти Групи фахівців з лікарських рослин та Королівських ботанічних садів Кью у Лондоні ведуть глобальні бази даних, фіксуючи види лікарських та ароматичних рослин та їх застосування. За опублікованими даними та торговельною статистикою, близько 30 тисяч видів рослин широко визнані лікарськими або ароматичними.
Робота фахівців спрямована не тільки на рідкісні види, що знаходяться під загрозою, а й на підтримку сталого використання широко поширених рослин. Навіть найпопулярніші види можуть опинитися під загрозою, якщо попит зростає швидше, ніж забезпечується стале управління ресурсами.
Як і всі біорізноманіття в цілому, лікарські та ароматичні рослини знаходяться під загрозою . Нещодавні оцінки стану європейських лікарських рослин показують, що серйозні ризики пов’язані із розширенням сільського господарства та зміною землекористування, а також нестійкими практиками збирання дикорослих рослин.
Все більш значним фактором ризику стає зміна клімату, особливо для видів, що ростуть у вразливих екосистемах – наприклад, у болотах чи гірських районах.
Аюрведична рослина під загрозою
Одним із прикладів уразливості лікарських рослин є нард індійський (Nardostachys jatamansi) – гімалайська рослина, що широко використовується в аюрведичній медицині. Воно зростає на великих висотах у Непалі, Індії та Китаї. Для лікарських цілей використовують корінь, а це означає, що при зборі рослина гине, що потребує особливо ретельного управління ресурсом.
Цей вид включений до списків СІТЕС і визнаний таким, що перебуває в критичній небезпеці в Червоному списку МСОП через надмірний збір і тиск на його природні місцеперебування. У Непалі введено обмеження торгівлю, створені задля захист популяцій. Проте через такі заходи місцеві спільноти втратили головне джерело прибутку.
За словами Лімана, докази стійкості практик збору може допомогти знайти баланс між охороною природи та економічними інтересами.
«Якщо вдасться продемонструвати, що збирання та торгівля здійснюються стійко, це дозволить підтримати місцеву економіку та одночасно посилити стимули до збереження природних місцепроживання», – пояснила вона.
Що можуть зробити споживачі та компанії
Глобальний інтерес до лікарських та ароматичних рослин стрімко зростає. У багатьох країнах споживачі все частіше вибирають рослинні препарати, БАДи та натуральну косметику.
«Важливо звертати увагу на те, звідки надходять ці продукти», – наголосила Ліман.
Вона закликала споживачів не обмежуватися маркетинговими заявами та шукати підтвердження того, що сировина видобувається стійкими та етичними методами.
Існують незалежні інструменти, які допомагають оцінити стійкість постачання. Мережа моніторингу торгівлі дикою природою TRAFFIC у співпраці з Групою фахівців МСОП та Продовольчою та сільськогосподарською організацією розробила онлайн-платформу WildCheck. Вона дозволяє оцінити, наскільки стійко здійснюється збір рослинної сировини, які існують екологічні ризики та чи дотримуються права місцевих угруповань.
За словами Лиман, стійкість означає не лише збереження самого виду, а й справедливі умови праці, рівний розподіл вигод та підтримку спільнот, що залежать від цих ресурсів.
Сертифікаційні схеми, такі як стандарт FairWild, спрямовані на забезпечення екологічної, соціальної та ділової відповідальності на всіх етапах – від збирання сировини до продажу готового продукту. Підтвердження стійкості стає дедалі важливішим як інвесторів, так споживачів. Вибір відповідально виробленої продукції може сприяти зниженню тиску на дикі популяції рослин та підтримці справедливих джерел доходу.
