МОН віришив не «підтягувати» список абітурієнтів-бюджетників
Список бюджетників, які вступають на денну форму бакалаврату не “підтягуватиметься”, навіть якщо хтось з рекомендованих до зарахування відмовиться від свого бюджетного місця. Про це йдеться у листі Першого заступника Міністра України Інни Совсун керівникам вищих навчальних закладів.
“Зарахування вступників на місця державного замовлення, які звільняються внаслідок невиконання вступниками вимог до зарахування на базі повної загальної середньої освіти для здобуття освітніх ступенів молодший бакалавр, бакалавр (магістр медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань), шляхом просування списків не проводиться. Невикористані місця державного замовлення повертаються відповідному державному замовнику”, — зазначається в тексті листа.
Місця держбюджету, від яких відмовляться абітурієнти, використають для того, щоб забезпечити місцями пільгові категорії, а саме абітурієнтів, чиї батьки (батько) загинули захищаючи державу під час АТО. Так, в листі зазначається, що вищі навчальні заклади можуть звертатися до своїх державних замовників – це може бути як МОН, так й інші Міністерства і навіть місцева влада – щоб вони виділили додаткові місця для навчання вступників пільгових категорій, передбачених Законами України, Указами Президента України та постановами Кабміну, що не пройшли на бюджет та зараховані на контракт.
Натомість, рейтинговий список абітурієнтів, що вступають у вищі навчальні заклади на здобуття будь-якого іншого освітньо-кваліфікаційного рівня та/або не на денну форму навчання може змінюватись. Таким чином, якщо ці абітурієнти не виконають умов до зарахування – наприклад, не принесуть у визначений термін оригінали своїх документів — ВНЗ можуть зараховувати нижчих за рейтингом вступників на звільнені місця.
Списки зарахованих на бюджет будуть оприлюднені до 12 години 6 серпня. Відповідний список “контрактників” оприлюднять 12 серпня.
Для юристів планують ввести єдиний зовнішній кваліфікаційний іспит, який після закінчення магістратури здаватимуть всі правники. Передбачається, що лише за результатами цього іспиту випускники зможуть отримати диплом та допуск до професійної діяльності.
“Складання єдиного кваліфікаційного іспиту має стати першим кроком у доступі до професії. Тобто за результатами цього іспиту має оголошуватися конкурс на основні правничі професії: суддя, адвокат, прокурор і нотаріус. Зараз для доступу до суддівської професії є два іспити – відбіркові іспити та на відповідність кваліфікаційним вимогам. Так от, цей відбірковий іспит має замінити єдиний кваліфікаційний іспит. Наприклад, припустимо, що оцінювання проводитиметься за 100 бальною системою, і судді оголошують конкурс на заміщення посади судді і встановлюють, що на цей конкурс можуть подаватися ті випускники, що отримали за результатами кваліфікаційного іспиту не менше 90 балів. Так само порогові бали зможуть встановлюватись й на інші правничі професії”, — зазначила член робочої групи, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.
Планується, що успішне складання кваліфікаційного іспиту стане перепусткою до посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, де потрібна вища юридична освіта. Згідно з робочим варіантом концепції, заочна форма навчання для юристів має зникнути взагалі.
“Давайте чесно скажемо – у нас катастрофічно знизився рівень вимог до студентів, особливо до заочників. І це не тільки проблема юридичної освіти. Той рівень вимог та контролю, який є на заочній формі, не дає нам можливості говорити про перспективу отримання якісної юридичної освіти в такому форматі”, — зазначає Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун.
Також обговорювалась ще одна революційна пропозиція – обмежити кількість контрактних місць. Експерти пропонують встановити максимальний поріг – щоб гранична чисельність контрактників не перевищувала обсяг місць держзамовлення. Таким чином, спочатку формуватиметься держзамовлення – його обсяг ставатиме орієнтиром для визначення кількості контрактників.
Експерти зазначають, що зараз університети використовують попит на юридичні спеціальності для заробітку, приймаючи абітурієнтів з вкрай низькими балами ЗНО. Подібне ставлення дискредитує професію і може призводити до зменшення якості освіти, тому потреба у механізмі, який би допоміг вирішити ці проблеми, виник вже давно.
Це не остаточний перелік змін, робота над концепцією триває. В робочу групу, що працює над концепцією вдосконалення юридичної освіти для фахової підготовки правника, входять представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Вищої ради юстиції, Асоціації правників України, проекту USAID “Справедливе правосуддя”, Координатора проектів ОБСЄ в України та юридичних факультетів українських вишів.
Нагадуємо, що в основу кваліфікаційного іспиту для правників планується покласти пілотний проект вступу на магістратуру за спеціальністю “Право”, який відбувався цього року, за технологією ЗНО.
