МОЗ про клінічні протоколи
Медики по всій Україні користуються чіткими інструкціями у своїй роботі – клінічними протоколами. А з початку цього року Міністерство охорони здоров’я наказом №1422 дозволило працювати за міжнародними настановами лікування і діагностики. Тепер український спеціаліст має змогу працювати за тими ж інструкціями, що і провідний лікар німецької, ізраїльської чи американської клініки. Раніше це було незаконно.
Що таке клінічний протокол?
Клінічний протокол – це основний медико-технологічний документ, яким мають керуватись медичні фахівці в кожній конкретній клінічній ситуації, уникаючи неефективних та помилкових рішень, а обираючи найефективніше втручання щодо пацієнта.
Говорячи простіше, протокол – це інструкція для лікаря, документ, в якому зібрані настанови для лікування конкретної хвороби. Тобто лікар не мусить (і не має права) щоразу винаходити велосипед – є перевірені способи діагностики і лікування, які довели свою ефективність.
Які протоколи діють в Україні?
Протоколи в Україні є. І діють вони не перший рік.
Так, згідно з наказом МОЗ (від 28.09.2012 №751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України») було розроблено:
– 93 клінічні настанови;
– 5 стандартів медичної допомоги;
– 123 уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги.
Крім того, наказами МОЗ затверджені 22 протоколи медичної сестри (фельдшера, акушерки) та 36 протоколів провізора (фармацевта).
Ці протоколи – не просто документи, розроблені «для галочки», а інструкції, якими користуються лікарі по всій Україні.
Разом з тим медицина, як і інші галузі, розвивається, удосконалюються підходи до лікування. Відповідно протоколи не можуть бути прийнятими «раз і назавжди». Тож у цьому році МОЗ дозволили лікарям використовувати міжнародні протоколи . Тепер українські лікарі можуть використовувати найактуальніші методи діагностики та лікування. Тобто український лікар не мусить користуватись стандартами, які в деяких питаннях можуть бути застарілими. Тепер український спеціаліст має змогу працювати за тими ж інструкціями, що і провідний лікар німецької, ізраїльської чи американської клініки.
Список джерел клінічних настанов, які рекомендує МОЗ, можна знайти тут: ІСРС-2: нові рейки для сімейної медицини.
На початку 2017 року з’явився ще один інструмент, який має вдосконалити і спростити роботу сімейних лікарів (терапевтів, педіатрів), – міжнародна класифікація первинної медичної допомоги (ІСРС-2). Ця система ефективно діє у 40 країнах світу.
ICPC-2 на відміну від інших систем дає змогу класифікувати не лише хвороби, але й симптоми. Тобто в ICPC-2 фіксуються не діагнози, а кожне конкретне звернення до лікаря. Система спрощує роботу лікаря, тож лікар менше часу буде витрачати на паперову роботу, а більше – на проблеми пацієнтів.
Всі медичні записи будуть вестися в електронному вигляді. Це знімає питання ручного підрахунку медичних записів, робить точними статистичні дані.
Детальніше про суть системи, її порівняння з наявною Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) –
читайте тут.
