ГМО-миші і нутрощі голови: в Україні завершився Тиждень мозку
Ось уже сьомий рік у третій тиждень березня в Україні традиційно проходить Тиждень пізнання мозку. Для усіх бажаючих науковці проводять лекції про мозок та його можливості, розповідають про здобутки у цій галузі, організовують науково-популярні демонстрації дослідів мозку та відкривають двері у нейробіологічні лабораторії різних інститутів. Журналіст «Сходів в майбутнє» відвідала Тиждень мозку і зібрала найцікавіші факти.
Тиждень мозку – це всесвітня ініціатива, яку Україна перейняла лише у 2010 році. У світі вона існує ще з 1995 року. Науково-популярна кампанія Brain Awareness Week (BAW) покликана привернути увагу суспільства до досліджень у галузі нейронаук і вивчення мозку. Щорічно традиційно у третій тиждень березня BAW проводиться у більш ніж 55 країнах світу.
Більшість заходів, присвячених Тижню мозку в Україні, проходили цього року в Інституті фізіології імені Богомольця. На лекціях був аншлаг. Зі слів організаторів, цьогорічний Тиждень мозку зібрав рекордну кількість відвідувачів. «Круто, що людей почала цікавити наука! – говорить третьокурсник Інституту біології та медицини КНУ ім. Шевченка Роман. – Третій рік поспіль я приходжу сюди, мені дуже подобається».
«Немає нічого складнішого за мозок, — на одній із лекцій розповіла відомий нейробіолог, електрофізіолог, дослідниця болю, професорка Нана Войтенко. — Мозок важко вивчити, а ще важче зрозуміти, чому він іноді припиняє працювати. Сьогодні у всьому світі надзвичайно тривожна ситуація із захворюваннями мозку: від них страждає приблизно третина населення планети. Найбільш поширені — депресії, мігрені, неврози та хвороба Альцгеймера». Остання, до речі, зараз особливо вивчається науковцями. Вчені радять займатися мозковою гімнастикою. Вона називається нейробіка –розумова аеробіка, спрямована на покращення розумової діяльності. «Потрібно багато читати, розгадувати кросворди, — радить Нана Войтенко. – Важливо мати кардинально різні захоплення. Це допомагає тренувати мозок. Наприклад, якщо ви журналіст, то ходіть на шахи, а якщо спортсмен – займайтеся музикою».
Одним із найцікавіших заходів в рамках Тижня мозку був демонстраційний майданчик. У відвідувачів була можливість буквально заглянути всередину голови – вчені демонстрували зображення частин мозку і розповідали, яка частина за що відповідає. Також під мікроскопом можна було розглянули ділянки справжнього мозку щурів, які відповідають за пам’ять, емоції та зір. Найбільш допитливим пропонували перевірити поріг болю. А саме – як швидко мозок отримує такий імпульс. Поріг болю перевіряють, щоб визначити наскільки ослаблений організм. Також відвідувачі проходили тест на чутливість, шляхом поколювання шкіри дротиком різної товщини.
Та найбільше людей біля себе зібрали… ГМО-миші. «Це генетично модифіковані білі лабораторні миші. Їхні вуха світяться зеленим кольором, коли на них попадає синє світло, — пояснює молодший науковий співробітник Інституту фізіології Сергій Гончаров. – Ми демонструємо їх, щоб показати, що генетично модифіковані організми не шкідливі, а навіть корисні. Вони допомагають вченим досліджувати різні захворювання. Сьогодні із ГМО зробили своєрідний піар-хід. Ви щодня вживаєте продукти, на яких написано «Без ГМО». До того ж подібні позначки ставлять на все підряд — на воду, на вина, на м’ясо. Звісно ж люди починають боятися генетично модифікованих організмів, хоча не знають що це таке. Для прикладу, ці миші нічим не відрізняються від будь-яких інших мишей, крім того, що вони світяться зеленим кольором під спеціальною лампою. Якби ви не бачили цих мишей у синьому світлі, ви би ніколи не подумали, що вони генетично модифіковані».
Цікаво про відмінність мозку у чоловіків і жінок розповів аспірант Інституту фізіології Біжан Шарапов. «В середньому чоловічий мозок важить півтора кілограма, а жіночий – на сто грам менше, — каже молодий науковець. – Але вага і величина мозку ні про що не говорить. У кожної людини є так званий корпус калозум, який з’єднує праву і ліву півкулі, вірніше передає інформацію з однієї в іншу частину мозку завдяки сплетеним у тому місці нервовим волокнам. У жінок там вчетверо більше волокон. Тобто корпус калозум у жінок ширше, ніж у чоловіків, що може призводити до більшої взаємодії між півкулями». Не виключено, що це і є причина жіночої інтуїції. Також відомий факт – що здатність до виконання багатьох завдань одночасно у чоловіків нижче, ніж у чоловіків.
Цікаво було дізнатися, що на мавпах досліджували явище рекету і бандитизму. «Мавпам демонстрували, що їжу потрібно здобувати працею, — пояснює Біжан Шарапов. – Поставили у клітку машину, де треба було з зусиллями крутити важіль. І після 30 обертів випадав банан. Привчили цьому кожну мавпу окремо. Потім посилили в одну клітку 30 мавп і поставили таку саму машину. І що показав експеримент: мавпяча популяція дуже швидко розділилася на дві частини – половина мавп крутили машину, щоб дістати собі банан, а друга половина почала відбирати банани собі».
Приємно, що реалізація Тижня мозку в Україні цього року стала можливою за допомогою підтримки платформи «Сходи в майбутнє» та інших партнерів.
Олександра Бичковська
