В Україні підвищили вимоги до якості молока
На сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях, повідомилиу Міністерстві аграрної політики.
При цьому, розуміючи реалії галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року, що підтримано в Національному органі стандартизації. Фактично ця відстрочка буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Проект даного документа, наказу Мінагрополітики, готовий і в січні буде представлений на громадське обговорення. Після прийняття він стане обов’язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти. Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов.
Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки. Кінцева мета — поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.
Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.
Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. За словами заступника Міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.
«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.
Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра-ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.
«Разом з тим пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Разом з тим для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — зазначила Олена Ковальова.
