Все про субсидії
Особливих змін у програмі житлових субсидій, і зокрема у принципах її надання, не відбулося. Збережено автоматичний принцип перепризначення субсидій для тих громадян, які отримували її раніше. Про це на брифінгу в Будинку Уряду повідомив директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко. За його словами, повторно подавати документи на оформлення допомоги необхідно лише тим, хто орендує житло, та у кого відбулися зміни у складі сім’ї. Для більшості субсидіантів перепризначення на наступний період (2017-2018рр) органи соціального захисту населення здійснюють автоматично.
При цьому Віталій Музиченко зазначив, що на сьогодні змінено період, за який враховуються доходи для призначення субсидій. Якщо раніше при розрахунку розміру субсидій бралися до уваги доходи за минулий календарний рік – з січня до грудня минулого року, то з 1 травня 2017 року – враховуються за останні 4 квартали, що передують місяцю, з якого призначається субсидія (у травні 2017 року доходи враховуються за період з квітня 2016 року до березня 2017 року включно) .
«Це зроблено для того, щоб максимально наблизити термін, за який беруться доходи і дату, з якої призначається субсидія. Оскільки враховувати доходи, які людина отримувала півтора-два роки тому, а сьогодні, можливо, втратила роботу, на наш погляд неправильно», — підкреслив Віталій Музиченко.
Також, за його словами, нині передбачено контроль простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Віталій Музиченко нагадав, що кілька років тому субсидія надавалася лише за умови повної відсутності заборгованості. В останні роки діяли лояльні критерії для отримання допомоги у сплаті комунальних послуг.
«Якщо держава бере на себе певні зобов’язання щодо адресної підтримки таких громадян і бере на себе обов’язок сплачувати свою частину, то, відповідно, розраховує на виконання відповідних зобов’язань і субсидіантом — сплачувати вчасно свою частку для того, щоб відбувалася повноцінна оплата житлово-комунальних послуг», — підкреслив Віталій Музиченко.
Поточна заборгованість, тобто не сплачені комунальні послуги у березні, травні та червні, не впливає на процес перепризначення житлових субсидій на новий період. Береться до уваги заборгованість, накопичена субсидіантом до лютого 2017 року. Основною вимогою для отримувача субсидії є сплата комунальних послуг з урахуванням призначеної допомоги. Тобто у період отримання субсидії заборгованості не може виникати взагалі. Тому очевидно, що це заборгованість, яку домогосподарство накопичило до моменту оформлення субсидії.
«Держава, надаючи субсидію, дає можливість сім’ї протягом року вирішити питання з накопиченою в минулому заборгованістю за комунальні послуги. Якщо цього не зроблено, держава знову ж таки йде назустріч громадянам і дає змогу оформити договір реструктуризації боргу з постачальником послуги для автоматичного продовження субсидії на наступний рік (2017-2018рр.). Невеличкі борги – 100-500 грн. можуть бути сплачені протягом двох місяців», — наголосив Віталій Музиченко.
У ситуації, коли громадяни не погоджуються із заборгованістю, підкреслив фахівець Мінсоцполітики, вони можуть оскаржити. На підставі рішення суду про анулювання боргу дія житлової субсидії відновлюється з моменту призупинення, тобто з травня 2017 року.
Оплата лікування на суму, яке перевищує 50 тисяч гривень, не позбавляє сім’ю права на отримання державної допомоги у сплаті комунальних послуг. Основний критерій, за яким житлова субсидія не призначається, є одноразова покупка, яка перевищує 50 тисяч гривень. Однак і тут є виключення, зокрема, оплата дороговартісноголікування будь-кого з членів сім’ї.
«Якщо, до прикладу, родина 10 років збирала кошти, щоб придбати собі помешкання. Купівля квартири перевищила 50 тисяч гривень і у сім’ї немає іншого помешкання – такі люди мають змогу подати документи для оформлення житлової субсидії на розгляд Комісії з питань соціального захисту населення, які діють при кожній райдержадміністрації або органі місцевого самоврядування. Аналогічна ситуація і з оплатою навчання дитини», — наголосив Віталій Музиченко.
При цьому він зауважив, що якщо родина здійснила покупку, що перевищує 50 тис. грн. у період отримання субсидії, безповоротну державну допомогу у сплаті житлово-комунальних послуг їй не припинять надавати. Факт такої купівлі впливає на право на призначення субсидії на наступний термін.
«На оформлення субсидії також не впливає вартість майна, отриманого у спадок або у подарунок. Цей дохід не включається до сукупного доходу сім’ї і не береться до уваги при розрахунку розміру субсидії. Наявність у власності двох житлових приміщень, двох автомобілів також не впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно», — зазначив фахівець Мінсоцполітики.
Віталій Музиченко також уточнив, якщо сім’я придбала квартиру у кредит, то при визначенні її права на субсидію враховується сума першого внеску. Якщо ця сума перевищує 50 тис. гривень, субсидія може бути призначена за рішенням Комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання.
Виплата «живих» грошей у рамках урядового проекту з монетизації частини зекономлених субсидій здійснюється Урядом вперше за роки української незалежності. Це перший крок переходу до повної монетизації пільг і субсидій.
Монетизації за результатами попереднього опалювального сезону підлягає економія електроенергії в еквіваленті вартості 150 кВт та природного газу — 100 кубометрів за умови що ці ресурси використовуються для опалення. Максимальна сума коштів, які може отримати громадянин — 135 гривень за зекономлену електроенергію та близько 700 гривень за зекономлений обсяг газу.
«Під монетизацію підпадають близько 2 млн. домогосподарств. Громадяни, які зекономили ресурси, мають до 1 вересня поточного року звернутися до органів соціального захисту із відповідною заявою та вказати реквізити банківського рахунку або поштового відділення, куди можна перерахувати кошти. Виплата коштів відбуватиметься у вересні-жовтні цього року», — наголосив В.Музиченко.
Якщо громадянин має зекономлену субсидію на газ або електроенергію, які використовуються для опалення, але з якихось причин не був включений у відповідний список на монетизацію, він може звернутися до підприємства з проханням включити його у додатковий список. Або ж – потрібно надати інформацію органу соціального захисту населення про наявність зекономленої субсидії, що часто видно з платіжки. І на підставі цього управління соцзахисту має право запитати надавача послуги – чому такого громадянина не було включено у відповідні списки, уточнив фахівець Мінсоцполітики.
Реєстр отримувачів житлових субсидій має бути створений до 20 грудня 2017 року. Оскільки громадянин для призначення субсидії надає органам соціального захисту населення право опрацьовувати їх персональні дані, а інформація про доходи має обмежений доступ, то реєстр субсидіантів матиме закритий характер з обмеженим доступом. Враховуючи чисельність отримувачів житлових субсидій, а це фактично половина населення України, створення єдиного реєстру субсидіантів є дуже необхідним.
«Житлові субсидії призначаються районними та міськими органами соціального захисту населення, відповідно облік субсидіантів зараз ведеться на місцевому рівні. Уряд прийняв рішення інтегрувати ці розрізнені бази даних у єдиний реєстр отримувачів житлових субсидій. Але зважаючи, що для призначення субсидії використовуються персональні дані людей, реєстр не може бути відкритим для всіх бажаючих», — заявив Віталій Музиченко.
Фахівець Мінсоцполітики додав, що відпрацьовуватимуться відповідні системи захисту персональних даних отримувачів субсидій, щоб реєстр субсидіантів слугував виключно для обліку одержувачів соціальної допомоги. «Доступ до нього матимуть лише Міністерство соціальної політики України та управління соціального захисту населення з метою ефективного управління системою житлових субсидій», — уточнив Віталій Музиченко.
В тому числі реєстр субсидіантів не буде прив’язуватися до жодної іншої системи – чи то митної служи, чи поліції. «На сьогодні уже побудовано міжвідомчий обмін інформацією, яка необхідна для призначення житлових субсидій. Вже три роки громадяни інформацію про свої доходи у вигляді довідок в управління соцзахисту не надають. Ті органи, які задіяні в цьому процесі, – податкова служба, пенсійний фонд, служба зайнятості – самостійно надають інформацію органам соцзахисту. Тому реєстр субсидіантів створюється для обліку субсидіантів, а не для обміну інформацією про них», — резюмував Віталій Музиченко.
