Впровадження ШІ торкнеться 40% робочих місць
Обсяг ринку штучного інтелекту (ІІ), за оцінками експертів, досягне 4,8 трильйона доларів, що можна порівняти з ВВП такої країни, як Німеччина. Більше того, ці технології торкнуться 40 відсотків робочих місць. Чи готовий світ до таких змін? У новій доповіді «Технології та інновації – 2025» Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) попереджає, що, незважаючи на величезний потенціал ІІ, його розвиток не гарантує інклюзивності, повідомляє ООН. Щоб не упустити можливості, експерти закликають усі країни вже зараз інвестувати в цифрову інфраструктуру, розвивати навички та зміцнювати механізми регулювання ІІ , перетворюючи його на інструмент сталого розвитку.
Можливості та ризики
За прогнозами, до 2033 року загальний обсяг ринку штучного інтелекту досягне 4,8 трильйона доларів, зробивши його однією з ключових рушійних сил цифрової трансформації, зазначають автори доповіді. Однак доступ до інфраструктури та експертних знань у сфері ІІ залишається зосередженим у кількох країнах. Усього 100 компаній, переважно зі США та Китаю, забезпечують 40 відсотків світових корпоративних витрат на наукові та технологічні розробки. Найбільші технологічні гіганти, такі як Apple, Nvidia і Microsoft, оцінюються в 3 трильйони доларів кожна — це можна порівняти з сукупним ВВП всього африканського континенту. Таке ринкове домінування може поглибити технологічний розрив, залишивши багато країн без переваг ІІ.
Ринок праці
Очікується, що штучний інтелект торкнеться 40 відсотків робочих місць у всьому світі і допоможе підвищити продуктивність праці. Автоматизація, як попереджають експерти, може призвести до втрати робочих місць.
Переваги автоматизації найчастіше йдуть на користь власникам капіталу, а не працівникам, що може посилити соціальну нерівність і послабити конкурентну перевагу дешевої робочої сили в країнах, що розвиваються. Проте ІІ – це скорочення робочих місць, а й створення нових галузей і можливостей для працівників. Щоб технології сприяли розвитку, а не витісняли людей з ринку праці, необхідно інвестувати у програми перекваліфікації та адаптації робочої сили.
Впровадження інновацій
ІІ відкриває нові економічні перспективи, роблячи технології, інновації та знання ключовими елементами національних стратегій розвитку. Щоб ефективно впроваджувати ІІ, у ЮНКТАД рекомендують країнам зосередитися на трьох аспектах: інфраструктурі, даних та навичках. Розвиток цих напрямів дозволить як впроваджувати штучний інтелект, а й створювати власні інноваційні рішення, відповідальні соціально-економічним потребам. ЮНКТАД пропонує країнам свою експертну підтримку щодо оцінки їх можливостей та розробки стійких інноваційних екосистем.
Готовність країн, що розвиваються
Незважаючи на стрімкий розвиток штучного інтелекту, його впровадження залишається прерогативою обмеженого кола держав, йдеться у доповіді. Багато країн, що розвиваються, стикаються з дефіцитом цифрової інфраструктури, нестачею даних і браком кваліфікованих фахівців.
ЮНКТАД розробила Індекс готовності до передових технологій, який враховує рівень поширення ІКТ, кваліфікацію кадрів, активність у сфері наукових та технологічних розробок, промисловий потенціал та доступ до фінансування. Лідируючі позиції в рейтингу займають розвинуті країни Європи та Північної Америки, а також Сінгапур. Серед країн БРІКС високі позиції у Китаю (21-е місце), Росії (33-тє), Індії (36-тє), Бразилії (38-тє) та ПАР (52-тє).
Суперкомп’ютери і великі центри обробки даних є лише в обмеженої кількості країн, що розвиваються, включаючи Бразилію, Китай, Індію та Росію. У плані даних Китай виділяється як за їх кількістю, так і доступністю. Крім того, такі країни, як Німеччина, Великобританія, Росія, США та Гонконг (Китай), мають значні масиви даних, які можуть використовуватися для розвитку ІІ.
Глобальне регулювання та співробітництво
Штучний інтелект стає найважливішим чинником економічного майбутнього, однак, за даними ЮНКТАД, 118 країн, переважно з Глобального Півдня, залишаються поза ключовими міжнародними дискусіями щодо його регулювання. p align=»justify»> При формуванні етичних стандартів і норм для ІІ розвиваються повинні отримати можливість брати участь у цих процесах, щоб технології служили інтересам всього людства, а не вузького кола держав. Зміцнення міжнародного співробітництва дозволить створити глобальну систему регулювання, засновану на принципах справедливості, прозорості та загальної вигоди.
ЮНКТАД пропонує комплексний план дій, спрямований на те, щоб штучний інтелект не посилював нерівності, а сприяв інклюзивному розвитку. Серед ключових рекомендацій – запровадження механізму розкриття інформації про використання ІІ для підвищення прозорості та підзвітності компаній, створення глобального центру з обміну технологіями, розвиток моделей з відкритим вихідним кодом та програми з обміну знаннями та технологіями, особливо у рамках співпраці між країнами Глобального Півдня.
Впровадження цих заходів дозволить країнам уникнути залежності та зробити штучний інтелект інструментом сталого та справедливого розвитку.
