Різке посилення широкомасштабних російських атак
Замість кроків до миру, міжнародне співтовариство стало свідком різкого посилення широкомасштабних російських атак по всій Україні. Про це на засіданні Ради Безпеки, присвяченому останньому розвитку подій на території України, заявила заступник Генерального секретаря ООН із політичних питань Розмарі Дікарло.
Ескалація замість очікуваного зниження інтенсивності бойових дій
Минулими вихідними російські збройні сили, продовжила заступник Генсека ООН, три ночі поспіль атакували українські міста та селища рекордною кількістю ракет далекого радіусу дії та безпілотників, вбивши та поранивши десятки мирних жителів. Найбільше жертв зафіксовано у Києві, Харкові, Одесі та Миколаєві, а також інших густонаселених районах. У понеділок, 26 травня, щонайменше шестеро людей загинули та 24 отримали поранення по всій країні, у тому числі в Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.
За даними українських офіційних осіб, які привела у своєму виступі Дикарло, здійснений у понеділок авіаудар за участю 355 безпілотників став найбільшою атакою дронів на Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. У неділю, 25 травня, 12 осіб, у тому числі троє дітей, загинули та понад 60 отримали поранення внаслідок ударів ракет та безпілотників по Києву та іншим населеним пунктам у Київській, Житомирській, Хмельницькій, Тернопільській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Черкаській, Сумській та Полтавській областях. Повідомляється, що було пошкоджено понад 80 житлових будинків.
У суботу, 24 травня, щонайменше 15 людей, зокрема двоє неповнолітніх, отримали поранення внаслідок російського удару по Києву. Крім того, за повідомленнями, щонайменше 13 людей було вбито у Донецькій, Херсонській, Одеській та Харківській областях. Також під удар потрапили Дніпровська та Запорізька області.
Усього за кілька годин після зустрічі делегацій Росії та України в Стамбулі, 17 травня, внаслідок удару російського безпілотника по цивільному автобусу в Сумській області загинули дев’ятеро людей і ще семеро отримали поранення. Серед убитих були троє членів однієї родини – мати, батько та їхня дочка.
Загальна кількість жертв серед мирного населення
Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії, за словами Дікрало, загинули щонайменше 13 279 мирних жителів, зокрема 707 дітей. Згідно з підтвердженими даними, кількість поранених серед цивільного населення становить 32 449 осіб, у тому числі 2068 дітей.
«Спільна ситуація з безпекою у 2025 році значно гірша, ніж за аналогічний період минулого року, – наголосила заступник Генсека ООН. – Кількість жертв серед цивільного населення у першому кварталі цього року на 59 відсотків вища, ніж за той же період 2024 року».
Жертви з російської сторони кордону
Російські регіони, які межують з Україною, за останній місяць також неодноразово повідомляли про жертви серед цивільного населення, продовжила Дикрало. За даними МЗС Росії, внаслідок українських ударів з 19 по 25 травня загинуло дев’ять мирних жителів, 117 отримали поранення. З 12 по 18 травня внаслідок українських атак на прикордонні регіони Росії загинули 17 російських мирних жителів і понад 100 отримали поранення, внаслідок чого загальна кількість убитих за травень становила 59 осіб, серед яких п’ятеро дітей. Понад 400 осіб отримали поранення, зокрема 21 дитина.
«Організація Об’єднаних Націй не в змозі перевірити ці повідомлення, – зазначила заступник Генсека ООН, – проте якщо ці цифри підтвердяться, вони послужать яскравим нагадуванням про зростаючу кількість жертв серед цивільного населення внаслідок повномасштабного вторгнення Росії – найбільше кричущим чином на території України, але також все частіше і в Російській Федерації».
Дипломатичні зусилля
Остання небезпечна ескалація відбулася за деякими важливими дипломатичними подіями, зазначила Розмарі Дікарло: 16 травня українська та російська делегації зустрілися у Стамбулі для перших за три роки прямих переговорів.
«Ми вітаємо ці переговори та високо оцінюємо важливу роль Туреччини та Сполучених Штатів у сприянні діалогу, – зазначила заступник Генсека ООН. – Хоча переговори не призвели до такого повного, негайного та беззастережного припинення вогню, до якого закликав Генеральний секретар, обнадіює те, що сторони, як повідомляється, домовилися продовжувати цей процес. Ми також вітаємо важливий результат цих переговорів – поетапний обмін військовополоненими, який нещодавно завершився, – по тисячі з кожного боку. Ми сподіваємося, що всі військовополонені і цивільні затримані, що залишилися, незабаром повернуться додому».
Гуманітарна ситуація на місцях
Від імені Координатора надзвичайної допомоги ООН Тома Флетчера на засіданні Ради безпеки виступила високопосадовець Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГВ) Ліза Доутен.
«За останній тиждень гуманітарна ситуація на місцях погіршилася, – наголосила вона. – Було зафіксовано нові випадки вимушеного переміщення, руйнування критичної інфраструктури та перебої у наданні базових послуг населенню».
За словами Лізи Доутен, система охорони здоров’я України перебуває під сильним тиском, особливо у прифронтових районах Харківської та Донецької областей. Це обмежує доступ до травматологічної та іншої невідкладної допомоги. З початку 2025 року Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала понад 200 нападів на медичні установи, персонал, транспорт, постачання та пацієнтів.
«Війна непропорційно сильно впливає на жінок та дівчаток, особливо на тих, хто був змушений залишити свої будинки, – продовжила вона. – Ризики ґендерного насильства залишаються високими, а попит на захист перевищує наші можливості – особливо у прифронтових районах».
Небезпека зберігається і для гуманітарних працівників, зазначила Ліза Доутен: з початку 2025 року зафіксовано 37 випадків насильства щодо персоналу, об’єктів та майна гуманітарних організацій. Двоє працівників було вбито, ще 23 отримали поранення під час виконання своєї місії.
«Нас глибоко турбує доля 1,5 мільйона цивільних осіб на окупованих Російською Федерацією територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, – сказала речниця УКГВ. – Ці райони залишаються практично недоступними для гуманітарних організацій через постійні перешкоди на шляху доставки допомоги».
Ліза Доутен нагадала, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, сторони конфлікту зобов’язані забезпечувати швидкий і безперешкодний доступ усіх, хто потребує гуманітарної допомоги. «Перешкоди, які залишають мирних мешканців без життєво необхідних ресурсів, є порушенням цих зобов’язань», – додала вона.
Представник США: «Ми хочемо покласти край цій війні»
Представник місії США при ООН зазначив, що Сполучені Штати невпинно працюють із обома сторонами у пошуках шляху до миру. «Ми хочемо покласти край цій війні», — зазначив Джон Келлі. За словами представника США, «Україна беззастережно погодилася» зупинити вогонь, і тепер у Вашингтоні очікують на аналогічне рішення від Росії.
США, як продовжив промовець, «рішуче засуджують» останні атаки Росії на Україну.
«Якщо Росія ухвалить помилкове рішення продовжувати цю катастрофічну війну, Сполученим Штатам, можливо, доведеться призупинити свої зусилля щодо ведення переговорів. Пояснимо: це не буде відмовою від наших принципів чи підтримки наших партнерів. Це буде визнанням відмови Росії співпрацювати з нами задля досягнення бажаного результату. Як ясно дав зрозуміти президент Трамп, ми хочемо працювати з Росією – у тому числі з мирної ініціативи та економічного пакету», – наголосив представник США.
Джон Келлі зазначив також, що у разі відмови від миру США не відкидають запровадження додаткових санкцій проти Росії.
Постпред Росії: Україна намагається завадити мирному процесу
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя звинуватив владу України у спробі «обдурити та дезорієнтувати» президента Трампа, щоб США вийшли з переговорного процесу, а війна тривала.
«Поки існує жупел російської загрози, кліку Зеленського можна не звітувати про розкрадені бюджетні гроші та західну, насамперед американську допомогу, рахунок якої йде вже на десятки, якщо не сотні мільярдів доларів, – зазначив дипломат. – Цього вже не дуже хочуть і його спільники з Європи та адміністрації Байдена, які також добряче нагріли руки на українському конфлікті».
Що стосується звинувачень Росії в атаках на мирне населення України, то, за словами Небензі, до жертв наводить робота української ППО, яка «розташовується поруч із будинками та соціальними об’єктами, порушуючи елементарні норми міжнародного гуманітарного права». Справжніми цілями російських ударів, як підкреслив дипломат, є виключно об’єкти, пов’язані з військово-промисловим комплексом. Він навів дані про знищення складів боєприпасів та іншого озброєння у різних областях України.
Василь Небензя також звинуватив владу в Києві в обстрілі мирних російських міст. «Так, незважаючи на оголошене Росією 72-годинне перемир’я з нагоди 80-ї річниці перемоги над фашизмом, з 8 по 11 травня було зафіксовано понад 14 тисяч порушень, понад чотири тисячі обстрілів з артилерії, танків і мінометів, 62 – із застосуванням РСЗ00 БПЛА», – зазначив Постійний представник РФ. Внаслідок цих та інших атак, за його словами, загинули шість мирних росіян, не менше 17 отримали поранення.
«Симптоматично, що найбільш масовані атаки безпілотників по цивільних об’єктах у низці віддалених від лінії фронту російських міст, включаючи Москву, київський режим розв’язав після переміщень на мирному треку», – додав він.
«Україна ніколи не визнає жодної частини своєї тимчасово окупованої території російської»
Заступник Постійного представника України при ООН Крістіна Гайовішин закликала сприяти виходу з дипломатичного глухого кута та підтримати проведення прямої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним.
